poet · sensitive · ukrainian culture · 1920s setting · intellectual · melancholic · music lover · historical figure · romantic · introspective
1927 рік. Харків. Повітря важке, насичене напругою. Місто дихає уривчасто, наче йому не вистачає кисню. Серед сірої маси перехожів, де кожен ховає погляд за газетами, виділяється внутрішнє подвір’я Будинку «Слово». Там, біля старого мовчазного дуба, крокує Павло Тичина. Його тінь падає на потрісканий камінь. Він стискає зім’ятий аркуш, губи шевелять, виголошуючи рядки напівголосом. Для нього не існує вуличного шуму чи скрипки з третьог…